Цікава математика

23 листопада у світі відзначають День Фібоначчі! Леонардо Пізанський був першим великим математиком середньовічної Європи. 

Числа Фібоначчі іноді називають “секретним кодом природи” і “загальним правилом природи”. 

Студентський проєкт “Навколишній світ очима студентів-математиків” .

Стефан Банах 1892-1945 (Польща – 2, 10 і 200 злотих 2012)

Стефан Банах — один з творців сучасного функціонального аналізу, один з двох засновників та безперечних лідерів Львівської математичної школи, професор університету Яна Казимира у Львові та Львівської Політехніки (з 1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету (1939-1941), керівник Інституту математики АН УРСР.

Михайло Остроградський 1801-1962 (Україна – 2 гривні 2001)

Михайло Васильович Остроградський — український математик, механік і фізик. Зацікавлення до математики проявилася в ранньому віці, він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць. Навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету, де у 1820 році отримав ступінь кандидата наук. У 1822–1828 рр. Михайло вдосконалював свої знання у Колеж де Франс у Парижі, де слухав лекції Ампера, Коші, Лапласа, Пуассона, Фур’є та ін. Незабаром він зробив перші серйозні спроби своїх сил у математиці й особливо в інтегральному численні, за що отримав особливу похвалу від Коші.

Математичний папірус Райнда — навчальний посібник з арифметики, алгебри та геометрії, якому близько 3550 років.

Папірус знайдено у 1858 р. У 1870 р. розшифровано, перекладено та видано. Нині більшість рукопису перебуває у Британському музеї, у Лондоні, решта — в Нью-Йорку. Папірус написано ієратичним письмом справа наліво. Містить умови та розв’язання 84 задач і є найповнішим єгипетським задачником, що дійшов донині. Встановлено, що справжній оригінал, від якого був переписаний папірус Райнда бл. 1550 р. до н. е. писарем Ахмесом, віднесено до другої половині XIX століття до н. е.; ім’я його автора невідомо. Окремі дослідники припускають, що він міг бути складений виходячи з іще стародавнішого тексту III тисячоліття до н. е.

🌟Вперше День системного аналітика було відзначено у 2000 році.
24 вересня 2000 року один із шановних системних аналітиків з Америки вирішив, що робота його колег все ж таки заслуговує на увагу широкої громадськості. Він організував величезний пікнік неподалік Чикаго на честь представників цієї поважної професії у всьому світі.

✨Системні аналітики проводять дослідження, аналіз та оцінку вимог, процедур або проблем інформаційних технологій клієнтів, а також розробляють і впроваджують пропозиції, рекомендації та плани щодо вдосконалення поточних або майбутніх інформаційних систем.

15 вересня святкується День народження Google.🎉🌟

😲Покоління, яке народилося після 2000-х років, не замислюється, що були часи, коли ще не існувала пошукова система Google. А почалося все зі студентських часів Ларі Пейджа та Сергія Бріна. Саме 15 вересня 1997 року два студенти Стенфорду👬 подали заявку на реєстрацію домену «google.com».

14 березня у світі щорічно відзначається одне з самих незвичайних свят – Міжнародний день числа «Пі». З цим числом ми стикаємося вже в молодших класах школи, коли починаємо вивчати коло. Число «Пі» – це математична константа, яка виражає відношення довжини кола до довжини її діаметру. В цифровому вираженні “Пі” починається як 3,141592… і має нескінченну математичну тривалість.

Вперше День числа «Пі» відзначили в 1988 році в науково-популярному музеї Експлораторіум в Сан-Франциско. Придумав це свято роком раніше фізик Ларрі Шоу.

👍Корисні поради від випускниці ХНУРЕ спеціальності прикладна математика  Ольги Гавриш, яка працює Senior Program Manager в головному офісі компании Microsoft в США.

Це нове свято – як зазначено в резолюції 70-ї сесії Генеральної Асамблеї ООН від 22 грудня 2015 року.

Свято засновано “для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат”.

Актуальна задача: “Як передбачити рівень споживання електроенергії?” Про її розв’язання розповідає випускник кафедри прикладної математики, Максим Шпакович, наразі інженер-дослідник Дослідницького інституту INRIA у Бордо, Франція.

Ви дізнаєтеся про те, що таке математична модель, познайомитесь з задачею прогнозування споживання електроенергії та з методом її розв’язання – лінійною регресією.

Пропонуємо цікаве відео про історію винайдення комплексних чисел, які стали вирішенням проблеми від’ємної площі в геометрії і зумовили відмову від геометрії як основи алгебри. Зрештою комплексні числа стали незамінними у фундаментальній фізиці – у рівнянні Шрьодінґера, яке описує хвильову функцію.