Цікава математика

    Приблизно 530 року до н.е. давньогрецький математик Піфагор оселився в місті Кротоні в Італії, щоб розвивати там вчення про математику, музику та переселення душ. Хоча багато досягнень, приписуваних Піфагору, насправді можуть належати його учням, ідеї Піфагора (або піфагорійського братства) вплинули на розвиток нумерології та математики на багато століть. Піфагору зазвичай приписують відкриття математичних співвідношень, що відповідають музичним гармоніям. Наприклад, він помітив, що коливальні струни видають гармонійні звуки, якщо співвідношення їхніх довжин виражаються цілими числами. Його також цікавили трикутні числа (рівні кількості кружків, які при складанні разом утворюють фігури у вигляді рівносторонніх трикутників) та досконалі числа (рівні сумі всіх своїх власних додатних дільників). Хоча знаменита теорема, що носить його ім’я (а² + b² = c² для прямокутного трикутника з катетами a і b та гіпотенузою c), була відома індійцям та вавилонянам задовго до нього, деякі дослідники вважають, що Піфагор і його учні були першими серед греків, хто зумів її довести.

    Для Піфагора та його послідовників числа були подібні до богів, чистими і вільними від мінливості матеріального світу. Шанування чисел від 1 до 10 було для піфагорійців своєрідною формою політеїзму. Вони вірили, що числа є живими істотами, які володіють телепатичною формою свідомості. Згідно з їхнім вченням, людина може відкинути своє “тривимірне” життя і досягти телепатичного єднання з цими числовими сутностями за допомогою різних технік медитації.

Еварист Галуа (25 жовтня 1811 — 31 травня 1832) — французький математик, засновник сучасної алгебри.

Ще в підлітковому віці він зміг визначити необхідну і достатню умову існування коренів многочлену, тим самим вирішивши проблему, яка була відкрита протягом 350 років. Його робота заклала основи теорії Галуа та теорії груп — двох основних галузей абстрактної алгебри.

 Премію Абеля, яка є найпрестижнішою у математиці, у 2024 році присудили французькому науковцю Michel Talagrand за внесок у теорію ймовірностей та функціональний аналіз із застосуваннями у математичній фізиці та статистиці. Крім визнання, вчений отримає винагороду у 700 тисяч американських доларів. Про рішення повідомила Норвезька академія наук і літератури в Осло 20 березня.

Ця стаття буде особливо цікавою для прихильників містичних історій, які зможуть поєднати математичну науку з передбаченням майбутнього, а відомого англійського математика Абрахама де Муавра віднесуть до вчених, які займалися практичним пророцтвом.

Англійський математик французького походження Абрахам де Муавр народився 26 травня 1667 року в сім’ї лікаря. Його сім’я не була дворянською, тому частинку «де» він добавив з власної ініціативи. У віці 11 років вступив до Протестанської академії, де навчався лише 4 роки, тому що в 1682 році академія була заборонена владою. Муавр продовжив освіту в Сорюмі, де познайомився з теорією ймовірності за працями Гюйгенса. Пізніше протягом року математик слухав лекції з фізики і математики в Парижі.

Пропонуємо вашій увазі відео, яке надзвичайно цікаве і навіть трошки філософське. В роздумах і формулах можна побачити і теорію ймовірності, і статистику, і матаналіз (похідні, диференціали, інтеграли), і фізику, і економіку, і навіть трошки психологію. Це мотивує вчити всі ці речі і, споглядати їх “магічний” зв’язок і кожен раз, як вперше, дивуватись, який чарівний та загадковий цей світ.

7 лютого вважають днем математичної константи e, яку також називають числом Ейлера або числом Непера.

Число e – фундаментальна математична константа. Це число є трансцендентним, тобто не може бути коренем якогось алгебраїчного рівняння з раціональними коефіцієнтами.

14 січня святкують Всесвітній день логіки. Запровадили це свято дві міжнародні організації: CIPSH та ЮНЕСКО. Сталося це у Франції наприкінці 2019 року. Дату для святкування вибрали на честь дня народження видатного логіка XX століття Альфреда Тарського.

Саме логіка, свідомість та мислення є унікальними рисами людини. Але суспільство мало поінформоване про важливе значення логіки. Саме для того, щоб привернути увагу сучасників до цієї науки і було створене дане свято.

23 листопада у світі відзначають День Фібоначчі! Леонардо Пізанський був першим великим математиком середньовічної Європи. 

Числа Фібоначчі іноді називають “секретним кодом природи” і “загальним правилом природи”. 

Студентський проєкт “Навколишній світ очима студентів-математиків” .

Стефан Банах 1892-1945 (Польща – 2, 10 і 200 злотих 2012)

Стефан Банах — один з творців сучасного функціонального аналізу, один з двох засновників та безперечних лідерів Львівської математичної школи, професор університету Яна Казимира у Львові та Львівської Політехніки (з 1924), декан фізико-математичного факультету Львівського університету (1939-1941), керівник Інституту математики АН УРСР.

Михайло Остроградський 1801-1962 (Україна – 2 гривні 2001)

Михайло Васильович Остроградський — український математик, механік і фізик. Зацікавлення до математики проявилася в ранньому віці, він вимірював різні предмети: вози, дерева, глибину ярів та криниць. Навчався на фізико-математичному факультеті Харківського університету, де у 1820 році отримав ступінь кандидата наук. У 1822–1828 рр. Михайло вдосконалював свої знання у Колеж де Франс у Парижі, де слухав лекції Ампера, Коші, Лапласа, Пуассона, Фур’є та ін. Незабаром він зробив перші серйозні спроби своїх сил у математиці й особливо в інтегральному численні, за що отримав особливу похвалу від Коші.

Математичний папірус Райнда — навчальний посібник з арифметики, алгебри та геометрії, якому близько 3550 років.

Папірус знайдено у 1858 р. У 1870 р. розшифровано, перекладено та видано. Нині більшість рукопису перебуває у Британському музеї, у Лондоні, решта — в Нью-Йорку. Папірус написано ієратичним письмом справа наліво. Містить умови та розв’язання 84 задач і є найповнішим єгипетським задачником, що дійшов донині. Встановлено, що справжній оригінал, від якого був переписаний папірус Райнда бл. 1550 р. до н. е. писарем Ахмесом, віднесено до другої половині XIX століття до н. е.; ім’я його автора невідомо. Окремі дослідники припускають, що він міг бути складений виходячи з іще стародавнішого тексту III тисячоліття до н. е.