Найстаріший посібник з математики
Математичний папірус Райнда — навчальний посібник з арифметики, алгебри та геометрії, якому близько 3550 років.
Папірус знайдено у 1858 р. У 1870 р. розшифровано, перекладено та видано. Нині більшість рукопису перебуває у Британському музеї, у Лондоні, решта — в Нью-Йорку. Папірус написано ієратичним письмом справа наліво. Містить умови та розв’язання 84 задач і є найповнішим єгипетським задачником, що дійшов донині. Встановлено, що справжній оригінал, від якого був переписаний папірус Райнда бл. 1550 р. до н. е. писарем Ахмесом, віднесено до другої половині XIX століття до н. е.; ім’я його автора невідомо. Окремі дослідники припускають, що він міг бути складений виходячи з іще стародавнішого тексту III тисячоліття до н. е.
У вступній частині папірусу Райнда пояснюється, що він присвячений «здійсненого і обґрунтованому дослідженню всіх речей, розумінню їх сутності, пізнання їх таємниць». Усі завдання є у тому чи іншому ступені практичного характеру і можуть бути застосовані у будівництві, розмежуванні земельних наділів та інших сферах життя і виробництва. Переважно це завдання на знаходження площ трикутника, чотирикутника і кола, різноманітні дії з цілими числами і аліквотними дробами, пропорційний поділ, знаходження відношень.
Разом з тим, у папірусі є низка свідчень те, що математика в Стародавньому Єгипті переросла виключно практичну стадію. Так, єгипетські математики вміли брати корінь й підносити до степеня, були знайомі з арифметичною та геометричною прогресією (одне з завдань папірусу Райнда зводиться до пошуку суми членів геометричної прогресії). Безліч завдань, зводяться до вирішення рівнянь (зокрема квадратних) з однією невідомою, вживають спеціальний ієрогліф «купа» (аналог латинського x, традиційно уживаного у сучасній алгебрі) для позначення невідомого.
Папірус Райнда показує, що стародавні єгиптяни доволі точно визначали наближення числа π ≈ 3,16 ((16/9)²), тоді як у всьому Давньому Близькому Сході воно вважалося рівним трьом. Проте папірус свідчить і про вади єгипетської математики. Наприклад, площа довільного чотирикутника у них обчислюється перемноженням півсум довжин двох пар протилежних сторін, тоді як рівність є лише у прямокутнику. Єгипетські математики користувалися лише аліквотними дробами (виду 1/n, де n — натуральне число) і дробом 2/3.
