Хуавей Україна оголошує про початок реєстрації в командному змаганні для студентів технічних спеціальностей 🏆«Student Tech Challenge 2024».

Учасники мають унікальну можливість взяти участь у розробці інноваційних підходів до вирішення нагальних проблем, поспілкуватися з експертами та менторами, отримати призи та долучитися до наставницької програми компанії «Хуавей Україна».

Древньогрецькі математики були зачаровані притаманною геометрії красою, симетрією та порядком. Поділяючи з іншими цю пристрасну захопленість, Гіппократ Хіоський показав, яким чином можна побудувати квадрат, рівний за площею заданій лунці – серпоподібній фігурі, утвореній випуклими дугами двох кіл. Знаходження Гіппократом квадратури лунок є одним з найраніших відомих прикладів математичних доказів. Іншими словами, Гіппократ продемонстрував, що площа цих лунок може бути точно виражена через площу прямолінійної фігури, або «квадратури». У наведеному тут прикладі сумарна площа жовтих лунок, що дотикаються вершин прямокутного трикутника, дорівнює площі цього трикутника.

Під знаходженням квадратури древні греки розуміли побудову за допомогою циркуля та лінійки такого квадрата, площа якого була б рівна площі заданої фігури. Якщо таке побудову можливе, про фігуру говорять, що вона є квадрируємою. Греки добре освоїли побудову квадратур многокутників, але задачі знаходження квадратури криволінійних фігур виявилися набагато складнішими. Власне, на перший погляд було вельми сумнівно, що криволінійні об’єкти взагалі можна квадрувати.

Кафедра прикладної математики разом з іншими кафедрами Університету залучилась до проведення майстер класі для учнів харківського наукового ліцею-інтернату “Обдарованість”.
15 жовтня було проведено майстер клас на тему на тему «Стратегія і тактика в іграх », в якому розглядалися цікаві задачі теорії ігор та теорії прийняття рішень.

Кафедра прикладної математики разом з іншими кафедрами Університету залучилась до проведення семінарів підвищення кваліфікації для вчителів шкіл та ліцеїв Салтівського району м. Харкова.
11 жовтня було проведено семінар на тему «Прикладні математичні задачі для курсу шкільної математики», в якому розглядалися цікаві задачі прикладної математики та системного аналізу (задачі аналізу даних, теорії ігор, криптографії, прийняття рішень).

    Приблизно 530 року до н.е. давньогрецький математик Піфагор оселився в місті Кротоні в Італії, щоб розвивати там вчення про математику, музику та переселення душ. Хоча багато досягнень, приписуваних Піфагору, насправді можуть належати його учням, ідеї Піфагора (або піфагорійського братства) вплинули на розвиток нумерології та математики на багато століть. Піфагору зазвичай приписують відкриття математичних співвідношень, що відповідають музичним гармоніям. Наприклад, він помітив, що коливальні струни видають гармонійні звуки, якщо співвідношення їхніх довжин виражаються цілими числами. Його також цікавили трикутні числа (рівні кількості кружків, які при складанні разом утворюють фігури у вигляді рівносторонніх трикутників) та досконалі числа (рівні сумі всіх своїх власних додатних дільників). Хоча знаменита теорема, що носить його ім’я (а² + b² = c² для прямокутного трикутника з катетами a і b та гіпотенузою c), була відома індійцям та вавилонянам задовго до нього, деякі дослідники вважають, що Піфагор і його учні були першими серед греків, хто зумів її довести.

    Для Піфагора та його послідовників числа були подібні до богів, чистими і вільними від мінливості матеріального світу. Шанування чисел від 1 до 10 було для піфагорійців своєрідною формою політеїзму. Вони вірили, що числа є живими істотами, які володіють телепатичною формою свідомості. Згідно з їхнім вченням, людина може відкинути своє “тривимірне” життя і досягти телепатичного єднання з цими числовими сутностями за допомогою різних технік медитації.

Набір до безкоштовних онлайн гуртків ХНУРЕ відкрито ❤️

Для кого?
Для учнів 9-11 класів.

Важко уявити собі світ без випадкових чисел. У 1940-х роках завдання генерації статистично випадкових чисел постало перед фізиками під час моделювання термоядерного вибуху. Сьогодні випадкові числа використовуються у багатьох комп’ютерних мережах для регулювання інтернет-трафіку та запобігання перевантажень. За допомогою випадкових чисел формується неупереджена вибірка думок потенційних виборців під час політичних опитувань.

Гральні кістки, спочатку виготовлені з дрібних кісточок копитних тварин, були одним із перших способів отримання випадкових чисел. У давніх культурах вважалося, що боги впливають на результат кидання, тому на результат кидання кісток покладались при прийнятті найважливіших рішень – від вибору правителів до поділу спадщини. Навіть зараз метафора Бога, що кидає кістки, є дуже популярною – достатньо згадати відомий вислів астрофізика Стівена Хокінга: «Бог не тільки грає в кістки, але й іноді плутає нас, кидаючи їх там, де вони не можуть бути видимими».